біржа праці

рос. биржа труда

організація, яка здійснює реєстрацію безробітних, сприяє їх працевлаштуванню, а також виступає посередником між робітниками та роботодавцями в здійсненні акту влаштування, найму на роботу, забезпечення організації, підприємств трудовими ресурсами. В Україні до 1917 р. існували лише приватні бюро (напр., в Одесі); в 1914-1917 рр. Б.п. організовували міські управи (напр., у Харкові). За часів НЕПу спершу робітників і службовців приймали на роботу тільки через державні Б.п., в 1925-1928 рр. допускався вільний найм. З 1928-1929 рр. Б.п. перестали існувати, бо безробіття формально вважалося ліквідованим, а розподіл робочої сили здійснювався на підставі законів про трудові резерви. Тепер ці функції виконують Бюро працевлаштування при райдержадміністраціях.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біржа праці — (англ. unemployment exchange) організація (приватна, функціонуюча на комерційних засадах, філантропічна, громадська, державна), яка спеціалізується на посередництві між працівниками і підприємцями з метою купівлі-продажу робочої сили. Б.п. Економічний словник
  2. біржа праці — Установа, яка виконує функцію посередника між працівником і підприємцем при здійсненні купівлі-продажу робочої сили. Б.п. також реєструє безробітних. На даний час ці функції виконують головним чином державні центри зайнятості. англ. Словник із соціальної роботи