гармоніювати

рос. гармонировать

(від грец. harmonia — злагодженість) — бути співзвучним, відповідати чомусь.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармоніювати — -юю, -юєш, недок. і док. 1》 неперех. Бути у відповідності з ким-, чим-небудь. 2》 перех., муз. Те саме, що гармонізувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гармоніювати — Гармоніюва́ти, -нію́ю, -нію́єш, -нію́є з чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гармоніювати — ГАРМОНІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. муз. Те саме, що гармонізува́ти 1. Пісні в хорі оброблялися обережно, шанобливою рукою; керівник, сам композитор, тільки гармоніював їх мелодії (І. Волошин). 2. тільки 3 ос., з ким – чим. Словник української мови у 20 томах
  4. гармоніювати — Гармонувати; (заточенням) пасувати до; (між: собою) перегукуватися Словник синонімів Караванського
  5. гармоніювати — ГАРМОНУВА́ТИ (гармонійно поєднуватися з чим-небудь), ГАРМОНІЮВА́ТИ, ГАРМОНІЗУВА́ТИ рідше; ВПИ́СУВАТИСЯ (УПИ́СУВАТИСЯ) (відповідати оточенню). І море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою (О. Словник синонімів української мови
  6. гармоніювати — гармоніюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. гармоніювати — гармоніюва́ти (від грец. αρμονία – злагодженість) бути співзвучним, відповідати чомусь. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. гармоніювати — ГАРМОНІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док. І. неперех. Бути у відповідності з ким-, чим-небудь. Темно-русяве волосся прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах