гносеологія
рос. гносеология
(відгрец. gnoseos — пізнання і... логія), вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гносеологія — гносеоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гносеологія — -ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гносеологія — ГНОСЕОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Термін “гносеологія” було введено в науку відносно недавно, лише в середині XIX ст. Словник української мови у 20 томах
- гносеологія — гносеоло́гія (від грец. γνώσις – пізнання і ...логія) вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання. Словник іншомовних слів Мельничука
- гносеологія — див. теорія пізнання Універсальний словник-енциклопедія
- гносеологія — ГНОСЕОЛОГІЯ див. теорія пізнання Філософський енциклопедичний словник
- гносеологія — Гносеоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гносеологія — ГНОСЕОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Тільки з цих позицій, позицій марксистської гносеології, можливе правильне розуміння пізнавальної суті мистецтва, зокрема художньої літератури (Рад. лід-во, 18, 1955, 34). Словник української мови в 11 томах