1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гносеологія

Гносеоло́гія, -гії, -гією (гр.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гносеологія — гносеоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гносеологія — -ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гносеологія — ГНОСЕОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Термін “гносеологія” було введено в науку відносно недавно, лише в середині XIX ст. Словник української мови у 20 томах
  4. гносеологія — гносеоло́гія (від грец. γνώσις – пізнання і ...логія) вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гносеологія — див. теорія пізнання Універсальний словник-енциклопедія
  6. гносеологія — ГНОСЕОЛОГІЯ див. теорія пізнання Філософський енциклопедичний словник
  7. гносеологія — ГНОСЕОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Тільки з цих позицій, позицій марксистської гносеології, можливе правильне розуміння пізнавальної суті мистецтва, зокрема художньої літератури (Рад. лід-во, 18, 1955, 34). Словник української мови в 11 томах
  8. гносеологія — рос. гносеология (відгрец. gnoseos — пізнання і... логія), вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання. Eкономічна енциклопедія