гривня

рос. гривна

1. Гривня лічильна — основна одиниця т. зв. "кунної" системи грошей у Київський Русі. Поділялася на менші номінали: ногату = 1/20 Г.; куну = 1/25 Г,. пізніше — 1/50 Г.; резану = 1/50Г.; векшу або веверицю = 1/100 Г. Реальна сутність кунних номіналів лишається неясною, окрім самої Г., що була, очевидно, тільки лічильною одиницею. На думку одних дослідників , це були хутра або шкірки лісових звірків. Дехто вважає їх за диргеми різних Ґатунків чи частини їх. Інші твердять, що ногата і резана — це диргеми або частини їх, а куна і векша — хутра чи шкіри. Беручи до уваги, що з середини XI ст. до XIV ст. ніякої монети в Придніпров'ї взагалі не було, припускається, що всі зазначені частини лічильної Г. були в той час хутрами або шкірками. 2. Срібний зливок грошового призначення. Відомі такі Ґатунки гривень Київської Русі: шестикутні "Київські" Г. вагою близько 160 г (кінець XI- початок XIII ст.); шестикутні — дещо відмінної форми, вагою 196 г (середина XIII ст.); ромбовидні (з варіантами) і довгості (з розплесканими язиковидними кінцями). "Чернігівські" Г. вагою близько 196 г (XII ст.); паличковидні — на зразок" новгородських" Г., але вагою 155 г (середина XIII ст.). На Півдні України трапляються ще короткі "чорновидні" Г. вагою близько 196 г (мабуть, татарського походження-XIV ст.). 3. Г. золота, срібна (IX ст. і пізніше). Запозичена у Придніпров'ї чи з арабського Сходу. Вага її, ймовірно, 409,5 г. 4. Грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.). 5. Національна валюта України з 2 вересня 1996 р. Поділяється на 100 копійок.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гривня — (англ. grivna) 1. грошова і вагова одиниця Київської Русі. Походить від назви обруча з золота чи срібла, який носили на шиї як прикрасу. Економічний словник
  2. гривня — гри́вня іменник жіночого роду грошова одиниця України Орфографічний словник української мови
  3. гривня — -і, ж. 1》 У Київській Русі – срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею. 2》 заст. Мідна монета в три, а в деяких місцях – у дві з половиною копійки. 3》 Грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гривня — Гри́вня, -ні, -нею; гри́вні, -вень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гривня — ГРИ́ВНЯ, і, ж. 1. У стародавній Русі — срібний злиток вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею. 2. заст. Мідна монета в три, а в деяких місцях — у дві з половиною копійки. Не хоче, як старець гривні (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  6. гривня — [гриўн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -ивеин' Орфоепічний словник української мови
  7. гривня — син. гребінь, гривашка, гривнюк, гривняк, гриня, гришик, гришка. Словник жарґонної лексики української мови
  8. гривня — 1. вагова і грошова одиниця давньої Русі; назва походить від золотої чи срібної прикраси у вигляді обруча, яку носили на шиї (гриві); розрізняли вагову одиницю (г. срібла, золота), лічильно-грошову (г. Універсальний словник-енциклопедія