гривня

рос. гривна

1. Гривня лічильна — основна одиниця т. зв. "кунної" системи грошей у Київський Русі. Поділялася на менші номінали: ногату = 1/20 Г.; куну = 1/25 Г,. пізніше — 1/50 Г.; резану = 1/50Г.; векшу або веверицю = 1/100 Г. Реальна сутність кунних номіналів лишається неясною, окрім самої Г., що була, очевидно, тільки лічильною одиницею. На думку одних дослідників , це були хутра або шкірки лісових звірків. Дехто вважає їх за диргеми різних Ґатунків чи частини їх. Інші твердять, що ногата і резана — це диргеми або частини їх, а куна і векша — хутра чи шкіри. Беручи до уваги, що з середини XI ст. до XIV ст. ніякої монети в Придніпров'ї взагалі не було, припускається, що всі зазначені частини лічильної Г. були в той час хутрами або шкірками. 2. Срібний зливок грошового призначення. Відомі такі Ґатунки гривень Київської Русі: шестикутні "Київські" Г. вагою близько 160 г (кінець XI- початок XIII ст.); шестикутні — дещо відмінної форми, вагою 196 г (середина XIII ст.); ромбовидні (з варіантами) і довгості (з розплесканими язиковидними кінцями). "Чернігівські" Г. вагою близько 196 г (XII ст.); паличковидні — на зразок" новгородських" Г., але вагою 155 г (середина XIII ст.). На Півдні України трапляються ще короткі "чорновидні" Г. вагою близько 196 г (мабуть, татарського походження-XIV ст.). 3. Г. золота, срібна (IX ст. і пізніше). Запозичена у Придніпров'ї чи з арабського Сходу. Вага її, ймовірно, 409,5 г. 4. Грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.). 5. Національна валюта України з 2 вересня 1996 р. Поділяється на 100 копійок.