депозитарний договір

рос. депозитарний договор (договор о счете депо)

договір між депозитарієм (професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює депозитарну діяльність) і депонентом (особа, яка користується послугами депозитарію щодо збереження цінних паперів і (або) обліку прав на цінні папери), що регулює їх відносини в процесі депозитарної діяльності. Д.д. повинен укладатися у письмовій формі й відображати такі умови, як однозначне визначення предмета; надання послуг щодо збереження сертифікатів цінних паперів і (або) обліку прав на цінні папери; порядок передання депонентом депозитарію інформації щодо розпорядження депонованими в депозитарії цінними паперами депонента; розмір і порядок оплати послуг депозитарію; форма і періодичність звітності депозитарію перед депонентом; обов'язки депозитарію.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозитарний договір — Договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Стаття 1 Словник термінів законодавства України