депозитарій

рос. депозитарий

(від латин. depositum — річ, віддана на зберігання) — 1. Фізична або юридична особа, якій довірені депозити. 2. Держава або міжнародна організація, що зберігає оригінал тексту міжнародного договору, документи про його ратифікацію, про приєднання до цього договору інших держав тощо.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозитарій — депозита́рій 1 іменник чоловічого роду сховище цінностей депозита́рій 2 іменник чоловічого роду держава або міжнародна організація, що зберігає оригінал міжнародного договору депозита́рій 3 іменник чоловічого роду, істота про фізичну особу Орфографічний словник української мови
  2. депозитарій — -ю, ч. 1》 Офіційний зберігач чого-небудь. || Юридична особа, якій передаються кошти, цінні папери, товари без переходу до неї права власності на них. Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, яка оперує активами на підставі депозитного договору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. депозитарій — ДЕПОЗИТА́РІЙ, ч., спец. 1. род. я. Фізична або юридична особа, яка бере на зберігання гроші, документи, цінні папери та інші цінності. Вирішено відкрити депозитарію поточний рахунок для обслуговування грошових розрахунків (з мови документів). 2. род. Словник української мови у 20 томах
  4. депозитарій — (англ. depositor) 1. фізична або юридична особа, якій ввірені депозити. 2. держава чи міжнародна організація, яка зберігає оригінал тексту певного міжнародного договору, документи про його ратифікацію, щодо входження до договору інших держав тощо. Економічний словник
  5. депозитарій — депозита́рій (від лат. depositum – річ, віддана на схов) у міжнародному праві держава чи міжнародна організація, що бере на себе зобов’язання зберігати текст якогось міжнародного договору, документи про його ратифікацію, про приєднання до договору інших держав тощо. Словник іншомовних слів Мельничука