депозитарій

ДЕПОЗИТА́РІЙ, ч., спец.

1. род. я. Фізична або юридична особа, яка бере на зберігання гроші, документи, цінні папери та інші цінності.

Вирішено відкрити депозитарію поточний рахунок для обслуговування грошових розрахунків (з мови документів).

2. род. я. Держава або міжнародна організація, що зберігає оригінальний текст міжнародного договору, ратифікаційні грамоти і т. ін.

Депозитарієм Женевського протоколу про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів від 1925 року є уряд Франції (з наук.-попул. літ.);

Держави, які уклали угоду, передають її копію депозитарію конвенції (з мови документів).

3. род. ю. Сховище коштовностей, документів і т. ін.

Важливим елементом системи обов'язкового примірника є рішення щодо передачі примірників видань до депозитаріїв на постійне зберігання (з наук. літ.);

Надбудовою над електронними сервісами слугує їх депозитарій, основною функцією якого є фільтрування запитів до сервісів, установлення прав та квот залежно від ролі користувача (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депозитарій — депозита́рій 1 іменник чоловічого роду сховище цінностей депозита́рій 2 іменник чоловічого роду держава або міжнародна організація, що зберігає оригінал міжнародного договору депозита́рій 3 іменник чоловічого роду, істота про фізичну особу Орфографічний словник української мови
  2. депозитарій — -ю, ч. 1》 Офіційний зберігач чого-небудь. || Юридична особа, якій передаються кошти, цінні папери, товари без переходу до неї права власності на них. Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, яка оперує активами на підставі депозитного договору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. депозитарій — (англ. depositor) 1. фізична або юридична особа, якій ввірені депозити. 2. держава чи міжнародна організація, яка зберігає оригінал тексту певного міжнародного договору, документи про його ратифікацію, щодо входження до договору інших держав тощо. Економічний словник
  4. депозитарій — депозита́рій (від лат. depositum – річ, віддана на схов) у міжнародному праві держава чи міжнародна організація, що бере на себе зобов’язання зберігати текст якогось міжнародного договору, документи про його ратифікацію, про приєднання до договору інших держав тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. депозитарій — рос. депозитарий (від латин. depositum — річ, віддана на зберігання) — 1. Фізична або юридична особа, якій довірені депозити. 2. Держава або міжнародна організація, що зберігає оригінал тексту міжнародного договору, документи про його ратифікацію, про приєднання до цього договору інших держав тощо. Eкономічна енциклопедія