депортація

рос. депортация

(латин. deportatio, від deporto — засилаю, букв. — вивезення) — примусове переміщення осіб, а то й народів за межі держави. Застосовується до іноземних громадян, апатридів, які перебувають на території країни без дозволу, або до інших осіб, визнаних соціальне небезпечними елементами. За часів радянської влади в СРСР відбувалась примусова депортація народів з їхніх етнічних територій з політичних мотивів, всупереч нормам міжнародного права і моралі. З території України найбільше депортованих було у 1944-1947 рр.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депортація — депорта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. депортація — Заслання, пов'язане з обмеженням свободи, примусове переселення людей до ін. регіону країни або їх вислання за межі держави, переважно з політичних міркувань, на підставі рішень адміністративної влади... Універсальний словник-енциклопедія
  3. депортація — [деипортац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. депортація — депорта́ція (лат. deportatio, від deporto – засилаю, виселяю) в буржуазних країнах примусове виселення з місця постійного проживання особи, яка визнана соціально небезпечною. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. депортація — -ї, ж., книжн. Дія за знач. депортувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. депортація — Депорта́ція: — примусове виселення [31;34] — заслання [XVIII] Флоран помалу знайомиться з тим світом паризької торговиці, де продають ярину, рибу, м'ясо, робиться навіть комісаром для надзору за перекупками... Словник з творів Івана Франка
  7. депортація — ДЕПОРТА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Дія за знач. депортува́ти. Словник української мови в 11 томах