дефіцит

рос. дефицит

(від латин. deficit — не вистачає) — 1. Перевищення видатків над доходами порівняно з запланованими обсягами, пасиву балансу над активом. Розрізняють: балансовий, касовий (у разі нестачі готівки для здійснення платежів, виплат); державний (бюджетний); матеріальний (коли бракує матеріальних цінностей відносно потреб); фінансовий (нестача фінансових ресурсів). 2. Недостатність чого-небудь. 3. Щось, чого немає у достатній кількості.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефіцит — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил. Словник синонімів української мови
  2. дефіцит — (англ. deficit) 1. перевищення видатків над доходами, пасиву балансу над його активом. Розрізняють касовий д. (нестача касової готівки для покриття поточних платежів), фінансовий (комерційний) і державний (бюджетний). 2. нестача матеріальних цінностей відповідно до потреби в них. Економічний словник
  3. дефіцит — [деиф'іцит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. дефіцит — дефіци́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. дефіцит — Грошова недостача [III] Словник з творів Івана Франка
  6. дефіцит — Перевищення видатків над надходженнями. Універсальний словник-енциклопедія
  7. дефіцит — ДЕФІЦИ́Т, у, ч. 1. Перевищення видатків над доходами; збиток. Бюджетний дефіцит створюється в результаті того, що державні видатки перевищують прибутки держави (Вісник АН, 6, 1957, 16). 2. чого. Мала кількість, нестача чого-небудь порівняно з потребою. Словник української мови в 11 томах
  8. дефіцит — Дефіци́т, -ту, -тові; -ци́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дефіцит — -у, ч. 1》 Перевищення видатків над доходами; збиток. Дефіцит бюджету — перевищення витрат бюджету над його доходами. Дефіцит валового національного продукту — різниця між потенційним та фактичним створеним валовим національним продуктом (ВНП). Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. дефіцит — Недобір, нестача Словник чужослів Павло Штепа
  11. дефіцит — дефіци́т (від лат. deficit – не вистачає) 1. Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу – над його активом. 2. Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них. Словник іншомовних слів Мельничука