де-юре

рос. де-юре

(латин. de jure, букв. -за правом, у межах права) — 1. Те, що здійснене згідно з законом, формально (напр., здійснено державні/реєстрацію організації, об'єднання). 2. У міжнародному праві — офіційне визнання держави або уряду, зарубіжного представництва.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. де-юре — Правно, див. юридичний Словник чужослів Павло Штепа
  2. де-юре — присл. Юридично, на підставі закону, права; формально; прот. де-факто. Де-юре визнання — у міжнародному праві – повне, остаточне і офіційне визнання держави та уряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. де-юре — де-ю́ре (лат. dejure, букв. – за правом) згідно із законом, формально; у міжнародному праві – офіційне визнання держави або уряду, що веде до встановлення дипломатичних та інших відносин між державами. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. де-юре — де-ю́ре прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. де-юре — ОФІЦІ́ЙНО (відповідно до урядових постанов, у службовому порядку), ОФІЦІА́ЛЬНО, УРЯДО́ВО заст.; ФОРМА́ЛЬНО (з дотриманням формальностей); ЮРИДИ́ЧНО, ДЕ-Ю́РЕ книжн. (відповідно до закону). Денис Ісакович офіційно був сторожем нового млина (М. Словник синонімів української мови
  6. де-юре — ДЕ-Ю́РЕ, присл., книжн. Юридично, на підставі закону, права; формально; протилежне де-факто. [Варка:] Де-юре, може, й неправильно. А де-факто — набила добре, а там, як знає (Мик., І, 1957, 154); Я написала їй листа, що.. Словник української мови в 11 томах