1. Eкономічна енциклопедія

де-факто

рос. де-факто

(латин. de facto букв. — насправді) — 1. Фактичне здійснення, "наділі". 2. У міжнародних відносинах — одна з форм фактичного визнання однією державою іншої до встановлення правових дипломатичних відносин. 3. Фактичні дії, реальні ділові зв'язки, юридичне оформлення яких не є обов'язковим.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. де-факто — де-фа́кто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. де-факто — присл. Фактично, на ділі; прот. де-юре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. де-факто — де-фа́кто (лат. de facto, букв. – насправді) фактично, на ділі; в міжнародному праві – одна з форм фактичного визнання однією державою будь-якої іншої держави або уряду, що не зумовлює встановлення дипломатичних відносин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. де-факто — НАСПРА́ВДІ (у відповідності до реального стану речей), СПРА́ВДІ, ДІ́ЙСНО, У ДІ́ЙСНОСТІ, ФАКТИ́ЧНО, ПРАКТИ́ЧНО, ДЕ-ФА́КТО книжн., НАСПРА́ВЖКИ (НАВСПРА́ВЖКИ) розм.; ПО СУ́ТІ (перев. при уточненні); НАЯВУ́ (не в мріях, не уві сні). Словник синонімів української мови
  5. де-факто — ДЕ-ФА́КТО, присл., книжн. Фактично, на ділі; протилежне де-юре. Наймогутніша держава соціалістичного світу [Радянський Союз] визнала де-факто тимчасовий алжірський уряд (Наука.., 2, 1958, 29); — Зневолений ведмідь повинен був де-факто визнати свою неволю. Словник української мови в 11 томах