де-факто

НАСПРА́ВДІ (у відповідності до реального стану речей), СПРА́ВДІ, ДІ́ЙСНО, У ДІ́ЙСНОСТІ, ФАКТИ́ЧНО, ПРАКТИ́ЧНО, ДЕ-ФА́КТО книжн., НАСПРА́ВЖКИ (НАВСПРА́ВЖКИ) розм.; ПО СУ́ТІ (перев. при уточненні); НАЯВУ́ (не в мріях, не уві сні). Ці дощові краплі на траві завжди триматимуться в моїй пам'яті, з часом вони навіть здаватимуться мені яскравішими й кращими, ніж були насправді (Є. Гуцало); Так сміється, що не можна зрозуміти, чи жартує чоловік, чи й справді жде копійчину (М. Стельмах); — Ви дивуєтесь?.. А воно так дійсно було, — от я вам зараз оповім (М. Коцюбинський); Ми йшли.. тією самою стежкою, що, здавалось, кінчалася морем, але в дійсності вона кінчалася сходами (Леся Українка); Він став у Річинських нібито за кухаря, а фактично був і камердинером, і лакеєм, і взагалі метрдотелем (Ірина Вільде); — А що ж вас, Гавриловичу, насправжки турбує? — доскіпується Балута (І. Кириченко); Петро Степанович формально став цивільним співробітником військової газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими (В. Кучер); А ти, дівчино, жди його і в снах і наяву відгавкуйся од масних натяків управителя і Пігловського (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. де-факто — де-фа́кто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. де-факто — присл. Фактично, на ділі; прот. де-юре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. де-факто — де-фа́кто (лат. de facto, букв. – насправді) фактично, на ділі; в міжнародному праві – одна з форм фактичного визнання однією державою будь-якої іншої держави або уряду, що не зумовлює встановлення дипломатичних відносин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. де-факто — ДЕ-ФА́КТО, присл., книжн. Фактично, на ділі; протилежне де-юре. Наймогутніша держава соціалістичного світу [Радянський Союз] визнала де-факто тимчасовий алжірський уряд (Наука.., 2, 1958, 29); — Зневолений ведмідь повинен був де-факто визнати свою неволю. Словник української мови в 11 томах
  5. де-факто — рос. де-факто (латин. de facto букв. — насправді) — 1. Фактичне здійснення, "наділі". 2. У міжнародних відносинах — одна з форм фактичного визнання однією державою іншої до встановлення правових дипломатичних відносин. Eкономічна енциклопедія