1. Eкономічна енциклопедія

дисконтер

рос. дисконтер

(від англ. dis-count, латин. computo — рахую) — 1. Магазин, який реалізує споживчі товари тривалого користування (відеотехніка, радіоприймачі, холодильники тощо) за зниженими цінами без надання додаткових послуг. Зниження цін у таких магазинах забезпечує масовий продаж. 2. Службова особа, яка веде облік векселів. 3. Службовець банку, касир, який розмінює гроші.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисконтер — дисконте́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дисконтер — -а, ч. 1》 Банкова установа, працівник банку чи приватна особа, яка робить розрахунки за векселем або іншим борговим зобов'язанням, дисконтує їх. || Службовець банку, який займається обліком векселів. 2》 Фірма, що здійснює операції з купівлі-продажу векселів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дисконтер — Дисконте́р, -ра; -те́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дисконтер — ДИСКОНТЕ́Р, а, ч. Банкова установа, працівник банку чи приватна особа, яка робить розрахунки по векселю або іншому борговому зобов’язанню, дисконтує їх. Словник української мови в 11 томах