1. Eкономічна енциклопедія

дискредитація

рос. дискредитация

(від фр. discrediter — підривати довіру) — навмисні дії, спрямовані на позбавлення економічного суб'єкта довіри до нього, на підрив його авторитету. Іміджу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискредитація — дискредита́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дискредитація — -ї, ж. Підрив довір'я до кого-, чого-небудь; применшення авторитету, значення когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискредитація — дискредита́ція (від франц. discrediter – підривати довір’я) підрив довір’я до когось, приниження гідності, авторитету когось. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дискредитація — Дискредита́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дискредитація — ДИСКРЕДИТА́ЦІЯ, ї, ж. Підрив довір’я до кого-, чого-небудь; применшення авторитету, значення когось, чогось. — Невже і ви не розумієте, що в наших умовах це, найменше, дискредитація ідеї соціалістичного змагання? (Шовк., Інженери, 1956, 172). Словник української мови в 11 томах