емблема

рос. эмблема

(латин. emblema, від грец. emblema — вставка, рельєфне оздоблення) — 1. Знаки, що умовно або символічно відбивають певну ідею, поняття, слугують матеріальним зображенням якогось символу. Основними Е. є знамена родові, міські або державні герби та прапори, певні зображення на товарах, фірмових бланках. 2. VХІ-ХIII ст. символічне зображення, що супроводжувалося віршованим або прозовим текстом. Були друковані збірники Е. Емблематичні цикли віршів писав Ф.Прокопович, а теоретичне обґрунтування емблематики дав Г. Сковорода (його власні емблематичні малюнки не видані). До емблематичної поезії близькі т. зв. "гербовні вірші", улюблені в Україні у ХІ-ХІІ ст.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емблема — ембле́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емблема — (миру) символ, знак; (нації) герб, (у формі полотнища) прапор. Словник синонімів Караванського
  3. емблема — -и, ж. 1》 Умовне, символічне зображення якого-небудь поняття, ідеї. 2》 Лицарський герб. 3》 Знак роду військ, виду спорту тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. емблема — Ознака, див. символ Словник чужослів Павло Штепа
  5. Емблема — Матеріальне, видиме відображення ідеї; символічний предмет чи зображення. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  6. емблема — ембле́ма (від грец. έμβλημα – вставка, рельєфна прикраса) предмет, зображення, що умовно або символічно виражає певне поняття, ідею. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. емблема — СИ́МВОЛ (умовне позначення чогось), ЕМБЛЕ́МА, ЗНАК. Словник синонімів української мови
  8. емблема — Ембле́ма, -ми; -ле́ми, -ле́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. емблема — ЕМБЛЕ́МА, и, ж. Умовне, символічне зображення якого-небудь поняття, ідеї. З балконів звисали зелені прапори з білим голубом — емблемою миру (Тич., III, 1957. 367); Емблема лісівника — два схрещених золотих дубових листки — викликає в народі пошану (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204). Словник української мови в 11 томах
  10. емблема — (лат. < грец. — вставка, опукла прикраса) Зображення предмета, який символізує певне поняття, образно втілює ідею. Протягом тисячоліть людство виробило чимало... Архітектура і монументальне мистецтво
  11. емблема — Емблема, -ми ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33. Словник української мови Грінченка