ембарго

рос. эмбарго

(від ісп. embargo — накладення арешту, заборона) — 1. Державна заборона на ввезення або вивезення з країни товарів, золота, цінних паперів, валюти тощо. 2. Блокування торгівлі з будь-якою країною за рішенням ООН як репресивний захід щодо даної країни за порушення Статуту ООН чи інші неприйнятні дії. 3. Затримання (арешт) у країні іноземної власності. 4. Заборона входити в порти або виходити з них іноземним суднам.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ембарго — емба́рго (від ісп. embargo – заборона, накладення арешту) 1. Заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, товари та інші цінності. 2. Заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам. 3. Затримання (арешт) у країні іноземної власності. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. ембарго — Заборона Словник чужослів Павло Штепа
  3. ембарго — (англ. еmbargo) 1. заборона державною владою ввезення-вивезення товарів чи валютних цінностей, що належать іншій державі. Економічний словник
  4. ембарго — невідм., с., юр. Заборона ввезення або вивезення іншими державами товарів, цінностей і т. ін., а також затримання суден, вантажів та іншого майна, що належить іншій державі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ембарго — невідм., с. Заборона ввезення або вивезення золота, іноземної валюти, деяких видів товарів (наприклад, зброї). Літературне слововживання
  6. ембарго — емба́рго іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  7. ембарго — ЕМБА́РГО, невідм., с., юр. Заборона ввозу або вивозу товарів, цінностей і т. ін. У вересні 1960 року уряд США приймає декрет про заборону продавати Кубі ряд промислових товарів, а в жовтні встановлює ембарго на експорт всіх товарів... Словник української мови в 11 томах