ембарго

емба́рго

(від ісп. embargo – заборона, накладення арешту)

1. Заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, товари та інші цінності.

2. Заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам.

3. Затримання (арешт) у країні іноземної власності.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ембарго — Заборона Словник чужослів Павло Штепа
  2. ембарго — (англ. еmbargo) 1. заборона державною владою ввезення-вивезення товарів чи валютних цінностей, що належать іншій державі. Економічний словник
  3. ембарго — невідм., с., юр. Заборона ввезення або вивезення іншими державами товарів, цінностей і т. ін., а також затримання суден, вантажів та іншого майна, що належить іншій державі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ембарго — невідм., с. Заборона ввезення або вивезення золота, іноземної валюти, деяких видів товарів (наприклад, зброї). Літературне слововживання
  5. ембарго — емба́рго іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  6. ембарго — ЕМБА́РГО, невідм., с., юр. Заборона ввозу або вивозу товарів, цінностей і т. ін. У вересні 1960 року уряд США приймає декрет про заборону продавати Кубі ряд промислових товарів, а в жовтні встановлює ембарго на експорт всіх товарів... Словник української мови в 11 томах
  7. ембарго — рос. эмбарго (від ісп. embargo — накладення арешту, заборона) — 1. Державна заборона на ввезення або вивезення з країни товарів, золота, цінних паперів, валюти тощо. Eкономічна енциклопедія