емпіризм

рос. эмпиризм

(від грец. empeiria — досвід) — один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр., емпірична соціологія, що застосовується у соціологічних дослідженнях, обмежується спостереженням у суспільному житті лише окремих сторін, здебільшого нематеріальних).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпіризм — ЕМПІРИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значення теоретичних узагальнень і логічного мислення недооцінює або зовсім заперечує. 2. книжн. Словник української мови в 11 томах
  2. емпіризм — -у, ч. 1》 Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значенням теоретичних узагальнень і логічного мислення нехтує або зовсім його заперечує. 2》 книжн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емпіризм — Філософське положення чи напрямок, побудовані на твердженні, що в пізнанні основну роль відіграє дослід. Універсальний словник-енциклопедія
  4. емпіризм — емпіри́зм (від грец. εμπειρία – досвід) напрям у теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. емпіризм — Емпіри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. емпіризм — емпіри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. емпіризм — Досвідництво Словник чужослів Павло Штепа
  8. емпіризм — ЕМПІРИЗМ (від грецьк. έμπειρία — досвід) — філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Філософський енциклопедичний словник