емпіризм
ЕМПІРИ́ЗМ, у, ч.
1. Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значення теоретичних узагальнень і логічного мислення недооцінює або зовсім заперечує.
2. книжн. Схильність до практичної діяльності на шкоду теоретичним узагальненням.
Під впливом реакційних напрямів у мовознавстві [в Болгарії — до 1944 р.] переважали емпіризм і еклектизм (Мовозн., XIV, 1957, 131);
Механіцизм 20-х років був своєрідною ревізією марксизму, спробою підмінити філософію діалектичного матеріалізму механіцизмом і неопозитивізмом, а природознавство звести до голого й безпорадного емпіризму (Ком. Укр., 5, 1963, 66).
◊ Повзучий емпіризм, зневажл. — вивчення окремих фактів без розкриття їх зв’язків і законів розвитку, вузький діляцький підхід до явищ, що вивчаються.
[Овчаренко:] От почитайте тези — повзучий емпіризм! Все зводять тільки до кормів (Корн., II, 1955, 309).
Значення в інших словниках
- емпіризм — емпіри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- емпіризм — -у, ч. 1》 Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значенням теоретичних узагальнень і логічного мислення нехтує або зовсім його заперечує. 2》 книжн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емпіризм — Досвідництво Словник чужослів Павло Штепа
- емпіризм — емпіри́зм (від грец. εμπειρία – досвід) напрям у теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень. Словник іншомовних слів Мельничука
- емпіризм — Філософське положення чи напрямок, побудовані на твердженні, що в пізнанні основну роль відіграє дослід. Універсальний словник-енциклопедія
- емпіризм — ЕМПІРИЗМ (від грецьк. έμπειρία — досвід) — філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Філософський енциклопедичний словник
- емпіризм — Емпіри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- емпіризм — рос. эмпиризм (від грец. empeiria — досвід) — один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр. Eкономічна енциклопедія