емпіризм

ЕМПІРИ́ЗМ, у, ч.

1. Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значення теоретичних узагальнень і логічного мислення недооцінює або зовсім заперечує.

2. книжн. Схильність до практичної діяльності на шкоду теоретичним узагальненням.

Під впливом реакційних напрямів у мовознавстві [в Болгарії — до 1944 р.] переважали емпіризм і еклектизм (Мовозн., XIV, 1957, 131);

Механіцизм 20-х років був своєрідною ревізією марксизму, спробою підмінити філософію діалектичного матеріалізму механіцизмом і неопозитивізмом, а природознавство звести до голого й безпорадного емпіризму (Ком. Укр., 5, 1963, 66).

◊ Повзучий емпіризм, зневажл. — вивчення окремих фактів без розкриття їх зв’язків і законів розвитку, вузький діляцький підхід до явищ, що вивчаються.

[Овчаренко:] От почитайте тези — повзучий емпіризм! Все зводять тільки до кормів (Корн., II, 1955, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпіризм — емпіри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. емпіризм — -у, ч. 1》 Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значенням теоретичних узагальнень і логічного мислення нехтує або зовсім його заперечує. 2》 книжн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емпіризм — Досвідництво Словник чужослів Павло Штепа
  4. емпіризм — емпіри́зм (від грец. εμπειρία – досвід) напрям у теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. емпіризм — Філософське положення чи напрямок, побудовані на твердженні, що в пізнанні основну роль відіграє дослід. Універсальний словник-енциклопедія
  6. емпіризм — ЕМПІРИЗМ (від грецьк. έμπειρία — досвід) — філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Філософський енциклопедичний словник
  7. емпіризм — Емпіри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. емпіризм — рос. эмпиризм (від грец. empeiria — досвід) — один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр. Eкономічна енциклопедія