1. Словник української мови в 11 томах

емпірик

ЕМПІ́РИК, а, ч.

1. Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.).

2. книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.).

[Карташов:] Ви, справді, ..інтуїст, емпірик-дедуктивіст (Довж., І, 1958, 480).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпірик — емпі́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. емпірик — -а, ч. 1》 Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.). 2》 книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емпірик — емпі́рик (грец. εμπειρικός, букв. – досвідчений) послідовник емпіризму. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. емпірик — Емпі́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)