емпірик
емпі́рик
-а, ч.
1》 Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.).
2》 книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емпірик — емпі́рик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- емпірик — емпі́рик (грец. εμπειρικός, букв. – досвідчений) послідовник емпіризму. Словник іншомовних слів Мельничука
- емпірик — Емпі́рик, -ка; -рики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- емпірик — ЕМПІ́РИК, а, ч. 1. Послідовник, прихильник емпіризму (у 1 знач.). 2. книжн. Прибічник емпіризму (у 2 знач.). [Карташов:] Ви, справді, ..інтуїст, емпірик-дедуктивіст (Довж., І, 1958, 480). Словник української мови в 11 томах