емпірика

емпі́рика

-и, ж., розм.

Відомості, знання, що їх одержують лише з досвіду, спостережуючи факти, без їхнього аналізу та розгляду у взаємозв'язку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпірика — емпі́рика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емпірика — ЕМПІ́РИКА, и, ж., філос. Те, що ґрунтується тільки на досвіді, фактах, які не мають наукового, теоретичного пояснення. Понад триста років існує ремесло скрипкових майстрів. А це – понад триста літ чистої емпірики – пошуків сотень людей. Стрункої ж бо теорії не існує (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах