емпірика

емпі́рика

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпірика — -и, ж., розм. Відомості, знання, що їх одержують лише з досвіду, спостережуючи факти, без їхнього аналізу та розгляду у взаємозв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. емпірика — ЕМПІ́РИКА, и, ж., філос. Те, що ґрунтується тільки на досвіді, фактах, які не мають наукового, теоретичного пояснення. Понад триста років існує ремесло скрипкових майстрів. А це – понад триста літ чистої емпірики – пошуків сотень людей. Стрункої ж бо теорії не існує (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах