емпірика

ЕМПІ́РИКА, и, ж., філос.

Те, що ґрунтується тільки на досвіді, фактах, які не мають наукового, теоретичного пояснення.

Понад триста років існує ремесло скрипкових майстрів. А це – понад триста літ чистої емпірики – пошуків сотень людей. Стрункої ж бо теорії не існує (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емпірика — емпі́рика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емпірика — -и, ж., розм. Відомості, знання, що їх одержують лише з досвіду, спостережуючи факти, без їхнього аналізу та розгляду у взаємозв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови