етикет

рос. этикет

(фр. tiquette, від флам. steeken — встромляти) — 1. Правила поведінки людей. 2. Порядок дій, правил чемності при ділових зустрічах, переговорах, у дипломатичних колах.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етикет — етике́т (франц. etiquette, від флам. steeken – встромляти) 1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулованих осіб (придворний Е.), а також у дипломатичних колах. 2. Переносно – правила поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. етикет — етике́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. етикет — ЕТИКЕТ (від флам. steeken — встромляти) — система правил поведінки і відповідних ритуалізованих дій, призначення якої — зовнішньо впорядковувати людські взаємини через суворе узгодження форм поведінки з тією чи іншою ситуацією спілкування. Термін "Е. Філософський енциклопедичний словник
  4. етикет — -у, ч. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. етикет — Сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву відношення до людей. Е. – складова частина зовнішньої культури суспільства. Словник із соціальної роботи
  6. етикет — ЕТИКЕ́Т, у, ч. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві. Етикет вимагав першою привітати господиню дому (Ле, Наливайко, 1957, 287). Словник української мови в 11 томах