1. Eкономічна енциклопедія

збитки

рос. убытки

1. Матеріальні витрати, виражені у натуральних або вартісних одиницях, що негативно позначаються на результатах підприємницької діяльності. 2. Облікована частина фінансових звітів, балансів, інших документів, що характеризують результативність діяльності підприємницьких структур. Оцінюється як різниця (перевищення) між витратами і прибутками.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитки — Зби́тки: — (робити): пакості [VII] — жарти [16] — жарти, капості [IV] — тут: жарти [7;5] — кпини, жарти [50] — знущання, пустощі; на збитки: наперекір; збитки робити: пустувати, дошкулювати кому-небудь, [V] — пустощі [VI] — сваволя, пустощі; на збитки: пустуючи, на зло [I] Словник з творів Івана Франка
  2. збитки — Втрати, з. наклад; (кому) зло, шкода, кривда; (дитячі) жарти, пустощі; од. ЗБИТОК, (в торгівлі) проторг. Словник синонімів Караванського
  3. збитки — -ів, мн. (одн. збиток, -тку, ч.). Матеріальні втрати; прот. прибутки. Бути в збитку — зазнавати матеріальних втрат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збитки — зби́тки капості, пустощі (м, ср, ст): Але ж ти майстер робити збитки! (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. збитки — (англ. Losses) перевищення витрат над доходами (прибутками) госпрозрахункових підприємств, об’єднань чи організацій. Економічний словник
  6. збитки — ЗБИ́ТКИ, ів, мн. (одн. зби́ток, тку, ч.). 1.Матеріальні втрати; протилежне прибутки. Інтервенти заподіяли радянським республікам збитків на суму 38 млрд. золотих карбованців (Іст. Словник української мови в 11 томах