збитки

зби́тки

-ів, мн. (одн. збиток, -тку, ч.).

Матеріальні втрати; прот. прибутки.

Бути в збитку — зазнавати матеріальних втрат.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитки — рос. убытки 1. Матеріальні витрати, виражені у натуральних або вартісних одиницях, що негативно позначаються на результатах підприємницької діяльності. Eкономічна енциклопедія
  2. збитки — зби́тки капості, пустощі (м, ср, ст): Але ж ти майстер робити збитки! (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. збитки — Втрати, з. наклад; (кому) зло, шкода, кривда; (дитячі) жарти, пустощі; од. ЗБИТОК, (в торгівлі) проторг. Словник синонімів Караванського
  4. збитки — ЗБИ́ТКИ, ів, мн. (одн. зби́ток, тку, ч.). 1.Матеріальні втрати; протилежне прибутки. Інтервенти заподіяли радянським республікам збитків на суму 38 млрд. золотих карбованців (Іст. Словник української мови в 11 томах
  5. збитки — (англ. Losses) перевищення витрат над доходами (прибутками) госпрозрахункових підприємств, об’єднань чи організацій. Економічний словник
  6. збитки — Зби́тки: — (робити): пакості [VII] — жарти [16] — жарти, капості [IV] — тут: жарти [7;5] — кпини, жарти [50] — знущання, пустощі; на збитки: наперекір; збитки робити: пустувати, дошкулювати кому-небудь, [V] — пустощі [VI] — сваволя, пустощі; на збитки: пустуючи, на зло [I] Словник з творів Івана Франка