1. Eкономічна енциклопедія

знахідка

рос. находка

річ, загублена власником або особою, якій її власник передав у володіння, і ким-небудь знайдена. Виплату будь-яких винагород за знахідку законодавство не передбачає. Особі, яка знайшла і повернула річ, відшкодовують витрати, пов'язані зі зберіганням і поверненням речі.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахідка — зна́хідка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. знахідка — [знах'ідка] -дкие, д. і м. -х'ідз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  3. знахідка — -и, ж. 1》 Те, що під час розшуків або випадково знайдене. Бюро (стіл) знахідок — установа, відділ, куди приносять знайдені речі для повернення їх власникам. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знахідка — ЗНА́ХІДКА, и, ж. 1. Те, що під час розшуків або випадково знайдене. В апаратній Маланка шукала Андрієвих пальців. Три жовтих, в олії, цурпалки валялись долі, біля машини, четвертого так і не знайшла. Словник української мови в 11 томах
  5. знахідка — Знахідка, -ки ж. Находка. Словник української мови Грінченка