канцелярія

рос. канцелярия

підрозділ установи (організації, підприємства), що відає діловодством, службовим листуванням, оформленням документації.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канцелярія — [канцеил’ар'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  2. канцелярія — Канцеля́рія, -рії, -рією; -ля́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. канцелярія — КАНЦЕЛЯ́РІЯ, ї, ж. Відділ установи, який займається діловодством. Писарі з канцелярії покинуть писати, шевчики, кравчики.. — усі ж то лавою йдуть… куди ж то? На Гончарівку (Кв.-Осн., II, 1956, 310); Він попав в військову канцелярію і служив за писаря (Н. Словник української мови в 11 томах
  4. канцелярія — канцеля́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. канцелярія — Контора, р. бюро, ок. писарня. Словник синонімів Караванського
  6. канцелярія — канцелярія 1. канцелярія ◊ па́нська канцелярія адвокатська контора, яка займається винятково резонансними справами: Адвокатська канцелярія мого дядька належала до т.зв. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. канцелярія — -ї, ж. Відділ установи, який веде діловодство. || Приміщення цього відділу. Великий тлумачний словник сучасної мови