карат
рос. карат
1. Міра, що використовується у ювелірній справі для визначення маси дорогоцінного каміння й перлів. 2. Одиниця ваги (маси) діамантів та іншого коштовного каміння. Єдиний метричний К., встановлений Міжнародною метричною конвенцією (Париж, 1907 р.), дорівнює 0,2 г. К. ділиться на 4 каратних грани, які використовують як міру ваги перлів. 3. Частка коштовного металу у сплаві. Чистий метал вважають 24-каратним (24-к). Якщо, напр., на золотому виробі стоїть позначка 18 к, то це означає, що виріб містить 75 % золота.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карат — кара́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карат — [карат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- карат — Карат — carat — Karat — 1) Одиниця маси дорогоцінного каміння. Застосовується в ювелірній справі. 1 карат = 0,2 г. 2) Міра вмісту золота у сплавах, що дорівнює 1/24 маси сплаву (британський карат золота). Чисте золото відповідає 24 кар. Гірничий енциклопедичний словник
- карат — -а, ч., спец. Міра ваги коштовного каменю, що дорівнює 0,2 грама. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карат — кара́т (італ. carato, з араб. кірат, від грец. κεράτιον – стручок ріжкового дерева, насіння якого служило мірою ваги) міра, що її застосовують у ювелірній справі для визначення маси дорогоцінного каміння і перлів; т. зв. метричний К. дорівнює 200 мг. Словник іншомовних слів Мельничука
- карат — 1. позасистемна одиниця вимірювання вмісту золота у сплаві; чисте золото — 24 к., сплав 1 проби — 23 к., 2 — 18 к., 3 -14 к.; 2. одиниця маси в ювелірній справі, 1 к. = 0,2 г. Універсальний словник-енциклопедія
- карат — КАРА́Т, а, ч., спец. Міра ваги коштовного каменю, що дорівнює 0,2 грама. Перстень з брильянтом у три чверті карата. Його уважно розглядає старий білоцерківський ювелір (Дмит. Словник української мови в 11 томах