карбованець

рос. рубль

назва грошової одиниці у дореволюційній Росії, СРСР. Уперше згадується в XIII ст. До середини XV ст. в обігу були К.. у формі зливків срібла вагою близько 204 г. Поступово карбованець втратив своє вагове значення і з 1534 р. став рахунковою одиницею. З 1654 р. почали карбувати срібні К. у вигляді монети вагою 28 г. У 1698р. вагу К. встановлено на рівні західноєвропейської грошової одиниці — талера ( 28,4 г) і створено першу в світі десяткову монетну систему, основною одиницею якої став К., що дорівнював 100 коп. З 1704 р. срібні монети в один К. карбували регулярно. У 1764 р. вміст срібла в К. був зменшений до 18 г і залишався таким до 1915 р. Паперові К.-асигнації-випущено в обіг 1769р. Спочатку вони підлягали обміну на срібло, та незабаром обмін було припинено. З 1839 р. основною грошовою одиницею став срібний К., а 1897 р., з переходом до золотого монометалізму, — золотий К., що монетою не карбувався. Золоті монети карбувалися вартістю 5 і 10 К. Під час Першої світової війни золоті монети зникли з обігу, а потім — срібні та мідні. Залишилися тільки паперові гроші, що знецінювалися. Грошовою реформою 1922-1924 рр. в обіг було випущено банківські білети (червінці), золотий вміст яких дорівнював 10 дореволюційним К., казначейські білети в 1,315 крб., а також срібні монети в один К. Реформою було відновлено повноцінність К.З ї. березня 1950 р. золотий вміст К. встановлено 0,222168 г чистого золота, що означало переведення курсу К. (з 5,3 крб. за і долар до4 крб.). З і січня 1961 р. запроваджено новий масштаб цін. Старі грошові знаки замінено на нові у відношенні 10:1. Золотий вміст К. збільшено до 0,987412 чистого золота й змінено курс К. до долара (90 коп. за і долар). З розпадом СРСР К. втратив своє міжнаціональне значення і став грошовою одиницею лише Російської Федерації.