1. Словник української мови в 11 томах

карбованець

КАРБО́ВАНЕЦЬ, нця, ч.

1. Назва грошової одиниці в дореволюційній Україні та УРСР, що дорівнює 100 копійкам.

2. Грошовий знак і монета, що мають таку саму вартість.

Нема грошей — розміняй карбованця (Укр.. присл.., 1955, 318);

Громада обрала головою одного багатого чоловіка й поклала йому плату на рік двісті карбованців (Н.-Лев., II, 1956, 259);

Коли я лягав спати, мати сказала: — Отам на вікні карбованець, візьми (Сміл., Сашко, 1957, 46).

◊ До́вгий карбо́ванець див. до́вгий;

Карбо́ванці бряжча́ть див. бряжча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбованець — карбо́ванець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карбованець — [карбованеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. карбованець — -нця, ч., іст. 1》 Назва грошової одиниці в дореволюційній Україні та УРСР, що дорівнювала 100 копійкам. 2》 Тимчасова грошова одиниця України після проголошення її незалежності, що перебувала в обігу з 1991 р. до 1996 р. 3》 Грошовий знак і монета, що мали таку саму вартість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карбованець — би́ти карбо́ванцем по кому. Завдавати матеріальних збитків кому-небудь. Гарні речі почали породжувати затоварювання гірших і бити карбованцем по творцях гірших, несумлінно зроблених товарів (В. Козаченко). до́вгий карбо́ванець. Великий і легкий заробіток. Фразеологічний словник української мови
  5. карбованець — Карбо́ванець, -бо́ванця; -ванці, -ванців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. карбованець — рос. рубль назва грошової одиниці у дореволюційній Росії, СРСР. Уперше згадується в XIII ст. До середини XV ст. в обігу були К.. у формі зливків срібла вагою близько 204 г. Поступово карбованець втратив своє вагове значення і з 1534... Eкономічна енциклопедія
  7. карбованець — Карбованець, -нця м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139. Словник української мови Грінченка