1. Словник української мови в 11 томах

карбований

КАРБО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до карбува́ти.

*Образно. Дві гарячі сльози викотилось з його старих очей і розлилося на карбованому старістю та негодами виду (Мирний, І, 1949, 158);

Гострі,наче з каменю карбовані, риси [обличчя] додавали Аркадієві як чоловікові мужності, а Катерину як жінку спотворювали (Вільде, Сестри.., 1958, 16).

2. у знач. прикм. Покритий карбами (у 1 знач.), різьбою.

— Адже ж у нас є ще карбовані палиці (Фр., V, 1951, 450);

Бульба добивав посуд — сулії, пляшки зеленого та синього скла, карбовані срібні кубки і турецькі чарки (Довж., І, 1958, 220).

3. у знач. прикм. Зроблений способом карбування.

Горбоносе, застигле обличчя старого.. нагадувало карбованого орла з старовинної монети (Гончар, III, 1959, 246);

*Образно. У Георге шорстке сиве волосся, строгий, карбований вираз обличчя (Чаб., Балкан. весна, 1960, 57).

4. у знач. прикм., перен. Чіткий, розмірений.

Карбованим кроком ідуть моряки (Рад. Укр., 5.V 1959, 2);

Десь там, далеко, гірко жалілася скрипка, і карбовані акорди рояля ясно відтіняли їі пекучий біль (Собко, Звич. життя, 1957, 229);

Затамувавши подих, слухає зал карбовані слова (Вітч., 3, 1963, 168).

5. у знач. прикм., заст. Розітнутий, порізаний на частини.

Карбований труп.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбований — карбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. карбований — Різьблений, вирізьблений, цяцькований; (крок) чіткий, розмірений, кований, рубаний; (труп) Б. З. розітнутий. Словник синонімів Караванського
  3. карбований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  4. карбований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до карбувати. 2》 у знач. прикм. Покритий карбами (у 1 знач.), різьбою. 3》 у знач. прикм. Зроблений способом карбування. 4》 у знач. прикм., перен. Чіткий, розмірений. 5》 у знач. прикм., заст. Розітнутий, порізаний на частини. Карбований труп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карбований — ЧІТКИ́Й (про вимову, виклад думок тощо), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ, КАРБО́ВАНИЙ, КО́ВАНИЙ рідше (про слова); СТРУНКИ́Й (правильно, логічно побудований). Телефоніст.. безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Словник синонімів української мови
  6. карбований — Карбо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. карбований — Карбований, -а, -е 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований. 2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. Харьк. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія. Словник української мови Грінченка