1. Словник української мови Грінченка

карбований

Карбований, -а, -е

1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований.

2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. Харьк. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія.

3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований. Гол.

4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбований — карбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. карбований — Різьблений, вирізьблений, цяцькований; (крок) чіткий, розмірений, кований, рубаний; (труп) Б. З. розітнутий. Словник синонімів Караванського
  3. карбований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  4. карбований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до карбувати. 2》 у знач. прикм. Покритий карбами (у 1 знач.), різьбою. 3》 у знач. прикм. Зроблений способом карбування. 4》 у знач. прикм., перен. Чіткий, розмірений. 5》 у знач. прикм., заст. Розітнутий, порізаний на частини. Карбований труп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карбований — ЧІТКИ́Й (про вимову, виклад думок тощо), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ, КАРБО́ВАНИЙ, КО́ВАНИЙ рідше (про слова); СТРУНКИ́Й (правильно, логічно побудований). Телефоніст.. безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Словник синонімів української мови
  6. карбований — Карбо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. карбований — КАРБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до карбува́ти. *Образно. Дві гарячі сльози викотилось з його старих очей і розлилося на карбованому старістю та негодами виду (Мирний, І, 1949, 158); Гострі,наче з каменю карбовані... Словник української мови в 11 томах