кваліфікувати

рос. квалифицировать

1. Характеризувати, належати за ознаками, якістю до певної категорії, групи. 2. Визначати ступінь фахової (спеціальної) підготовки (кваліфікації) когось до певної праці. 3. Оцінювати, визначати, стверджувати якості, дії когось, чогось.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кваліфікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду тощо. 2》 Визначати ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кваліфікувати — КВАЛІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що і без прям. дод., книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. кваліфікувати — кваліфікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. кваліфікувати — Характеризувати, визначати; (дії) розцінювати, давати оцінку. Словник синонімів Караванського
  5. кваліфікувати — Кваліфікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кваліфікувати — Оцінювати, оцінити, пооцінювати, переоцінювати, переоцінити, попереоцінювати, розцінювати, розцінити, порозцінювати, визначувати, визначати, визначити, повизначувати, зазначувати, зазначати, позазначувати, позначувати, позначити, призначувати... Словник чужослів Павло Штепа
  7. кваліфікувати — кваліфікува́ти 1. Перевіряти кваліфікацію, ступінь фахової підготовки когось. 2. Оцінювати, визначати внутрішні якості чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кваліфікувати — КВАЛІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. книжн. Оцінювати, визначати якість чого-небудь; характеризувати предмет, відносити його до певної групи, певного класу, розряду тощо. Словник української мови в 11 томах