квитанція

рос. квитанция

офіційний документ, що видається на руки особі чи організації на підтвердження прийому грошей або інших цінностей. Видає її працівник, який приймає цінності (касир, комірник тощо) особі, що їх здає, як самостійний рахунковий документ (у цьому разі виписують також копії і корінець К., які використовують для обліку) або як частину (відривну) основного рахункового документа (напр., прибуткового касового ордера). УІС. вказується номер прибуткового касового ордера, від кого прийнято гроші, сума і дата внесення.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квитанція — квита́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квитанція — див. КВИТ. Словник синонімів Караванського
  3. квитанція — КВИТА́НЦІЯ, ї, ж. Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, цінностей і т. ін. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.. Словник української мови у 20 томах
  4. квитанція — (англ. receipt) письмове підтвердження про одержання грошей, документів або матеріальних цінностей. Економічний словник
  5. квитанція — КВИТА́НЦІЯ, КВИТ розм., КВИТО́К заст. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Леся Українка); Пан Роздобудько, лічачи золоті кружальця, нахабно спитав: — Значиться, третина? ..Чи, може, половина? — Третина, третина!... Словник синонімів української мови
  6. квитанція — Поквитка, квит, посвідка, див. росписка Словник чужослів Павло Штепа
  7. квитанція — -ї, ж. 1》 Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, багажу, повідомлень, цінностей і т. ін. 2》 У мережах передачі даних – повідомлення, що описує стан одного або більше повідомлень, переданих у протилежному напрямі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. квитанція — КВИТА́НЦІЯ, ї, ж. Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, цінностей і т. ін. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах