квитанція

квита́нція

-ї, ж.

1》 Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, багажу, повідомлень, цінностей і т. ін.

2》 У мережах передачі даних – повідомлення, що описує стан одного або більше повідомлень, переданих у протилежному напрямі.

Зворотна квитанція — повідомлення, що підтверджує факт отримання приймачем спрямованого раніше повідомлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квитанція — квита́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квитанція — див. КВИТ. Словник синонімів Караванського
  3. квитанція — Поквитка, квит, посвідка, див. росписка Словник чужослів Павло Штепа
  4. квитанція — КВИТА́НЦІЯ, ї, ж. Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, цінностей і т. ін. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.. Словник української мови у 20 томах
  5. квитанція — (англ. receipt) письмове підтвердження про одержання грошей, документів або матеріальних цінностей. Економічний словник
  6. квитанція — КВИТА́НЦІЯ, КВИТ розм., КВИТО́К заст. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Леся Українка); Пан Роздобудько, лічачи золоті кружальця, нахабно спитав: — Значиться, третина? ..Чи, може, половина? — Третина, третина!... Словник синонімів української мови
  7. квитанція — КВИТА́НЦІЯ, ї, ж. Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, цінностей і т. ін. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. квитанція — рос. квитанция офіційний документ, що видається на руки особі чи організації на підтвердження прийому грошей або інших цінностей. Видає її працівник, який приймає цінності (касир, комірник тощо) особі, що їх здає... Eкономічна енциклопедія