код

рос. код

умовне, скорочене позначення, назва товару, предметів, їх шифр, символічне зображення, що містить інформацію про ці об'єкти.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. код — У, ч., нарк. Кодеїн. Словник сучасного українського сленгу
  2. код — Таємнопис Словник чужослів Павло Штепа
  3. код — -у, ч. 1》 Система умовних знаків або сигналів для передачі, обробки і зберігання інформації; шифр. || Набір знаків у сукупності зі схемою кодування для представлення інформації у вигляді даних. Машинний код. Циклічний код. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. код — КОД, у, ч. Система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей. Кольорові прапорці квітчали щогли пароплава. За міжнародним кодом це означало «Хай живе Перше травня» (Трубл., Лахтак, 1953, 185); Команди [в електронних машинах].. Словник української мови в 11 томах
  5. код — код іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. код — Код — code — Schlüssel, Kennzahl, Kode — система символів для передавання, обробки й зберігання (запам'ятовування) різної інформації. Гірничий енциклопедичний словник
  7. код — (англ. сode) сукупність знаків, цифр чи літер із певним значенням; bar code – штрих-код – система ліній, надрукованих на товарі, яка під час зчитування комп’ютером вказує номер посилання і ціну. Економічний словник
  8. код — Послідовність складових сигналу (напр., крапок і тире, імпульсів струму), і правило, за яким у відповідність їм ставляться складові повідомлення (напр., письмові знаки); к. застосовуються, зокрема, в телеграфії, у цифровій техніці; к., що застосовуються в армії, називають шифрами. Універсальний словник-енциклопедія
  9. код — (франц. code, від лат. codex – звід законів) 1. Система символів для передавання, обробки й зберігання (запам’ятовування) різної інформації. Напр., у телеграфному... Словник іншомовних слів Мельничука
  10. код — КОД, у, ч. 1. Система умовних знаків або сигналів для зберігання, опрацювання та передавання інформації. Март використовував якийсь потаємний, відомий тільки йому код (М. Дашкієв); До хатини серед зеленого саду він прийшов пізно. Словник української мови у 20 томах
  11. код — (-у) ч.; нарк. Кодеїн. ПСУМС, 35 Словник жарґонної лексики української мови
  12. код — КОД (система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей); ШИФР (у таємному листуванні). У синоптиків є і спеціальний код, яким різні явища природи позначаються на карті (з газети); Він прочитав записку тільки за допомогою шифру, бо записка була зашифрована (Л. Смілянський). Словник синонімів української мови
  13. код — КОД – КОДА Код, -у. Система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей. Кода. Заключна частина музичного твору; додатковий віршовий рядок у канонічній строфі, який завершує твір. Літературне слововживання