код

КОД, у, ч.

1. Система умовних знаків або сигналів для зберігання, опрацювання та передавання інформації.

Март використовував якийсь потаємний, відомий тільки йому код (М. Дашкієв);

До хатини серед зеленого саду він прийшов пізно. Постукав умовним кодом у шибку (К. Гриб);

Керування автоматичною цифровою машиною здійснюється послідовністю спеціальних кодів – так званих команд (наказів), що зберігаються в пам'яті машини (з наук. літ.);

Розвинені країни перейшли на гармонізовану систему опису товарів, отже в будь-якій європейській країні товари мають єдиний код (з газ.);

У синоптиків є і спеціальний код, яким різні явища природи позначаються на карті (з газ.);

* Образно. Сліду зайчачого [зайцевого] немудрі коди Розбирає поволі мисливський пес (Д. Павличко).

2. Набір цифр або літер, який дає змогу відкривати складні замки та запірні пристрої.

Якщо пасажир забув код автоматичної камери схову, здані на зберігання речі повертаються власнику тільки, якщо він пред'явить докази того, що ці речі належать саме йому (з мови документів).

△ (1) Генети́чний код, біол. – система шифрування спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот.

Розкриття генетичного коду, з'ясування основних принципів структур нуклеїнових кислот і їх функцій – ці та інші досягнення дали змогу вийти біології на передові рубежі сучасної науки (з наук.-попул. літ.);

За сучасними науковими уявленнями носіями спадкового коду є хромосоми (з наук.-попул. літ.);

Ідентифікаці́йний но́мер фізи́чної осо́би <�Ідентифікаці́йний код> див. но́мер;

(2) Код бухга́лтерського раху́нку – умовне цифрове позначення рахунку, що використовується замість словесного позначення для полегшення бухгалтерських записів.

Економічні коди, наприклад, код бухгалтерського рахунку, використовують для представлення техніко-економічної нформації (з навч. літ.);

(3) Телегра́фний код – прийнята в телеграфному зв'язку система умовних сигналів, у якій кожній літері, розділовому знаку і т. ін. відповідає певна комбінація імпульсів електричного струму.

Радіотелеграфіст передає та приймає повідомлення по радіо за допомогою телеграфного коду (з наук.-попул. літ.);

(4) Цифрови́й код, спец. – код, результатом застосування якого є цифровий набір символів.

У системі передбачено фільтрацію перешкоди квантування, що виникає у разі перетворення сигналу на цифровий код (з наук. літ.);

404 – це прийнятий майже повсюдно цифровий код, який позначає недоступність інтернет-сторінки (із журн.);

(5) Штрихови́й код – комбінація послідовно розміщених паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри і розміщення яких установлені певними правилами; признач. для автоматизованої ідентифікації товару та іншої інформації.

Із спеціальних технічних засобів кожній бібліотеці потрібні сканери, лазерні принтери, настільні ксерокси, факсимільні апарати, пристрої для нанесення й зчитування штрихових кодів тощо (з наук. літ.).