1. Eкономічна енциклопедія

комбінація

рос. комбинация

1. Купівля чи продаж однакової кількості опціонів у різних сполученнях "колл" або "пут" за різними цінами і в різні дати. 2. Об'єднання компаній, що конкурують, з метою зміцнення ринкових позицій. 3. Об'єднання кількох підприємницьких структур в одну для спільного вивчення ринку, управління торговельними процесами, обміном інформацією.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінація — -ї, ж. 1》 Сполучення, поєднання або розташування чого-небудь (перев. однорідного) у певному порядку. Комбінація з трьох пальців жарт. — дуля. 2》 спорт. Низка цілеспрямованих прийомів гри в боротьбі за перемогу над противником. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комбінація — КОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Сполучення, поєднання або розташування чого-небудь (перев. однорідного) у певному порядку. Се була музика нових поколінь, нечувані комбінації звуків (Коцюб., II, 1955, 387); До вечора вона по-своєму переставляла меблі, .. Словник української мови в 11 томах
  3. комбінація — КОМБІНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Поєднання, взаємне розміщення чого-небудь. Се була музика нових поколінь, нечувані комбінації звуків (М. Коцюбинський); До вечора вона по-своєму переставляла меблі, .. спробувавши всі комбінації (І. Словник української мови у 20 томах
  4. комбінація — комбіна́ція з трьох па́льців, жарт. Дуля. Анарх .. ледве стримав себе, щоб не сказати: “А чи не хочете ви комбінації з трьох пальців?” (М. Хвильовий). Фразеологічний словник української мови
  5. комбінація — Сполучення <�поєднання, розташовання> в певному порядку; (у грі) композиція, стратегічна схема; (лукава) хитрий крок <�коник, маневр>, МАХІНАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  6. комбінація — [комб'інац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  7. комбінація — Сполука Словник чужослів Павло Штепа
  8. комбінація — комбіна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  9. комбінація — Порозуміння, домовленість Словник застарілих та маловживаних слів
  10. комбінація — Комбіна́ція, -ції, -цією; -на́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. комбінація — комбіна́ція (від лат. combinatio – поєднання) 1. Взаємно зумовлене розташування чого-небудь. 2. Складний задум; в шахах і шашках – кілька раніше передбачених ходів одного гравця, розрахованих на поліпшення позиції, виграш фігури або партії. 3. Маневр, виверти, хитрощі. 4. Жіноча сосочка. Словник іншомовних слів Мельничука