компенсація

рос. компенсация

1. Відшкодування збитків, покриття боргу, винагорода за додаткову працю, грошові виплати за невикористану працівником підприємства (фірми) чергову відпустку. 2. Спосіб виконання зобов'язань за невиконані умови договору шляхом зарахувань зустрічних вимог дебітора і кредитора (боржника).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компенсація — компенса́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. компенсація — У трудовому праві — виплата робітникам та службовцям, вироблена у встановлених законом випадках (за невикористану відпустку, за зношування інструментів, які є власністю працівника, за невиданий спецодяг і ін.). англ. compensation; нім. Kompensation f=, -en; угор. kompenzáció; рос. компенсация. Словник із соціальної роботи
  3. компенсація — (дія) відшкодування, зрівноважування; (винагорода) відшкодо-вання, покриття витрат; МЕД. вирівнювання <н. функцій>, заміна <н. клітин>. Словник синонімів Караванського
  4. компенсація — [компеинсац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. компенсація — -ї, ж. 1》 Відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. Компенсація витрат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. компенсація — Відшкодова, винагорода, див. надгорода Словник чужослів Павло Штепа
  7. компенсація — КОМПЕНСА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фін. Відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. – Чи, може, ви жадаєте якоїсь матеріальної компенсації?.. Словник української мови у 20 томах
  8. компенсація — (англ. compensation) у трудовому праві відшкодування, винагорода за будь-що (к. збитків, грошова к. тощо); у цивільному праві спосіб припинення зобов’язання, повністю або частково, зарахування зустрічних вимог кредитора і боржника. Економічний словник
  9. компенсація — компенса́ція (від лат. compensatio – винагорода, зрівноваження) 1. Відшкодування, винагорода за будь-що (К. збитків, грошова К. тощо). 2. Спосіб припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних вимог кредитора й боржника. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. компенсація — Адаптаційний і захисний механізм, який полягає у вирівнюванні дійсних чи тільки суб'єктивно відчутих вад у одній обл. діяльності через посилення активності в ін. Універсальний словник-енциклопедія
  11. компенсація — Компенса́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. компенсація — КОМПЕНСА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. Словник української мови в 11 томах