1. Словник української мови в 11 томах

компенсація

КОМПЕНСА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат.

— Я сподіваюся все мирно закінчити: Землі належний шмат, сусіде мій, візьміте Як компенсацію (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 173);

— Чи, може, ви жадаєте якоїсь матеріальної компенсації?.. Я все зроблю, щоб загладити перед вами свою вину!.. (Кол., Терен.., 1959, 378);

Компенсація витрат,

2. мед. Вирівнювання порушених функцій в організмі, заміна пошкоджених або загиблих клітин тощо.

При видужанні після хвороби.. велике значення має так звана компенсація функцій (Курс патології, 1956, 32);

Високоорганізованим, багатоклітинним організмам властива здатність так званої компенсації, тобто заміни пошкоджених або загиблих у результаті шкідливих впливів окремих клітин (Наука.., 12, 1963, 23).

3. техн. Усунення зовнішніх впливів, які перешкоджають правильній дії точних механізмів.

Компенсація маятника.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компенсація — компенса́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. компенсація — У трудовому праві — виплата робітникам та службовцям, вироблена у встановлених законом випадках (за невикористану відпустку, за зношування інструментів, які є власністю працівника, за невиданий спецодяг і ін.). англ. compensation; нім. Kompensation f=, -en; угор. kompenzáció; рос. компенсация. Словник із соціальної роботи
  3. компенсація — (дія) відшкодування, зрівноважування; (винагорода) відшкодо-вання, покриття витрат; МЕД. вирівнювання <н. функцій>, заміна <н. клітин>. Словник синонімів Караванського
  4. компенсація — [компеинсац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. компенсація — -ї, ж. 1》 Відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. Компенсація витрат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. компенсація — Відшкодова, винагорода, див. надгорода Словник чужослів Павло Штепа
  7. компенсація — КОМПЕНСА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фін. Відшкодування, зрівноважування, винагорода за що-небудь, а також сума, яку сплачують як відшкодування, винагороду; покриття витрат, утрат. – Чи, може, ви жадаєте якоїсь матеріальної компенсації?.. Словник української мови у 20 томах
  8. компенсація — (англ. compensation) у трудовому праві відшкодування, винагорода за будь-що (к. збитків, грошова к. тощо); у цивільному праві спосіб припинення зобов’язання, повністю або частково, зарахування зустрічних вимог кредитора і боржника. Економічний словник
  9. компенсація — компенса́ція (від лат. compensatio – винагорода, зрівноваження) 1. Відшкодування, винагорода за будь-що (К. збитків, грошова К. тощо). 2. Спосіб припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних вимог кредитора й боржника. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. компенсація — Адаптаційний і захисний механізм, який полягає у вирівнюванні дійсних чи тільки суб'єктивно відчутих вад у одній обл. діяльності через посилення активності в ін. Універсальний словник-енциклопедія
  11. компенсація — Компенса́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. компенсація — рос. компенсация 1. Відшкодування збитків, покриття боргу, винагорода за додаткову працю, грошові виплати за невикористану працівником підприємства (фірми) чергову відпустку. Eкономічна енциклопедія