констатація

Значення в інших словниках

1. констатація — констата́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. констатація — -ї, ж. Те саме, що констатування. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. констатація — КОНСТАТА́ЦІЯ, ї, ж. Те саме, що констатува́ння. Франко не обмежується .. самою констатацією фактів, а дає й широкі узагальнюючі штрихи (М. Словник української мови у 20 томах
4. констатація — констата́ція (франц. constatation, від лат. constat – відомо) встановлення незаперечності існування якогось факту або явища, наявності чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
5. констатація — КОНСТАТА́ЦІЯ, ї, ж. Те саме, що констатува́ння. Франко не обмежується.. самою констатацією фактів, а дає й широкі узагальнюючі штрихи (Рильський, III, 1956, 271); В них [поезіях О. Олеся 1903 і 1904 рр.] — констатація смутку, вболівань, шукання поетового місця в житті (Рад. літ-во, 1, 1958, 90). Словник української мови в 11 томах