контрафакція

рос. контрафакция

(від контра... і латин. facio — роблю, підробка) — 1. Самовільне відтворення або розповсюдження певних предметів з авторськими індивідуальними, оригінальними ознаками або інтелектуальної власності без згоди автора. 2. Використання окремими суб'єктами підприємницької діяльності чужих фірмових чи товарних знаків, копіювання товарів, які мають високе визнання на ринку, без згоди фірми, компанії, законних товаровиробників. Такі дії караються законом, можуть бути оскаржені особами, котрим нанесені збитки. 3. Ведення справи під чужим іменем, незаконне використання чужого патенту при виготовленні і продажу товарів, а також незаконне розміщення на свій товарний знак зображень, перейнятих із знаків популярних товарів і фірм з метою недобросовісної конкуренції і введення покупців в оману.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрафакція — • контрафакція (від лат. contra — проти і faсіо — роблю) 1) Порушення авторського права, що полягає у самовільному розповсюдженні твору під іменем автора, але без його згоди. Українська літературна енциклопедія
  2. контрафакція — контрафа́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. контрафакція — -ї, ж. 1》 Одне з основних порушень авторського права, що полягає в протизаконному розповсюдженні або відтворенні твору без дозволу автора. 2》 У цивільному праві – незаконне використання чужого патента при виготовленні та продажу товарів, з метою конкуренції та введення в оману споживача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. контрафакція — Контрафа́кція: — підробка [39] — самовільне відтворення або розповсюдження твору без дозволу автора; контрафакція є порушенням авторського права [38] Словник з творів Івана Франка
  5. контрафакція — (англ. іпfringement) використання фірмами чужих товарних знаків виробів, які вже зарекомендували себе. Підприємство, чиї інтереси порушені контрафакцією, може вжити заходів для захисту прав за належний йому товарний знак згідно із законодавством. Економічний словник
  6. контрафакція — КОНТРАФА́КЦІЯ, ії, ж. 1. юр. Протизаконне розповсюдження або відтворення твору без дозволу автора. Термін “контрафакція” виник разом із зародженням та становленням національних систем захисту прав інтелектуальної власності... Словник української мови у 20 томах
  7. контрафакція — (від contre-faction — підробка, лат. contra — проти, facere — робити) порушення авторських прав шляхом відтворення та розповсюдження чужих творів Словник іншомовних соціокультурних термінів
  8. контрафакція — контрафа́кція (від контра... і лат. facio – роблю) самовільне відтворення або розповсюдження твору без дозволу автора. К., як і плагіат, є порушенням авторського права. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. контрафакція — КОНТРАФА́КЦІЯ, і, ж. Одне з основних порушень авторського права, що полягає в протизаконному розповсюдженні або відтворенні твору без дозволу автора. Словник української мови в 11 томах