1. Українська літературна енциклопедія

контрафакція

контрафа́кція

• контрафакція

(від лат. contra — проти і faсіо — роблю)

1) Порушення авторського права, що полягає у самовільному розповсюдженні твору під іменем автора, але без його згоди.

2) У книгознавстві — законспіроване видання, книга з навмисне неправильними вихідними даними. К. відома на Україні з 17 ст. Після 1720 Києво-Печерська і Чернігівська друкарні, щоб обійти заборону друкувати тексти з укр. мовними особливостями, нерідко, перевидаючи власні книжки, вказували на них попередні дати їхнього виходу в світ (до встановлення 1720 церк. цензури на Україні). К. широко вживалася при друкуванні книг революц.-демокр. змісту, гостропубліцистичних творів (напр.: "Мартовское движение студентов Киевского университета 1878 года", "Нова віра на Україні", випущені 1878 друкарнею А. Маньковського у Львові як видання М. Ткаченка). Фактично авторами цих книг були Г. Житецький та І. Ковальський, видали їх І. Франко і М. Павлик. До К. належить пропаганд. брошура "Що таке соціалізм?", опубл. польс. мовою без прізвища автора і назви з позначкою: Липськ (Лейпціг), 8 серпня 1878. Насправді вийшла у Львові 1878; написав її І. Франко. Протягом 20 — 30-х pp. 20 ст. КПЗУ видала ряд книг, що мали неправильні вихідні дані на оправах, титульних аркушах, або текст яких вміщувався всередину худож. чи фольклор. видань. Цей спосіб використано 1943 фронтового групою Укрвидаву при ЦК КП(б) України: до творів Т. Шевченка (поем "Причинна". "Сон", "Чернець"), І. Франка (оповідання "Грицева шкільна наука") підверстано поетичні або публіцистичні твори укр. рад. письменників — О. Довженка (промова на антифашист. мітингу представників укр. народу в Саратові, 1942), В. Сосюри ("Лист до земляків"), вірші М. Рильського, П. Тичини, М. Бажана та ін.

■ Літ.: Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні, кн. 1 — 2. Львів, 1981 — 84; Григор'єв Г. Шевченко допоміг. "Україна", 1963. № 21; Тимошенко Б. "Навесні це буде...". "Літературна Україна", 1974. 9 травня; Машотас В. Комуністична партія Західної України. Бібліографічний покажчик матеріалів ї публікацій за 1919 — 1967 рр Львів, 1969.

Б. З. Якимович.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрафакція — Контрафа́кція: — підробка [39] — самовільне відтворення або розповсюдження твору без дозволу автора; контрафакція є порушенням авторського права [38] Словник з творів Івана Франка
  2. контрафакція — контрафа́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. контрафакція — (від contre-faction — підробка, лат. contra — проти, facere — робити) порушення авторських прав шляхом відтворення та розповсюдження чужих творів Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. контрафакція — -ї, ж. 1》 Одне з основних порушень авторського права, що полягає в протизаконному розповсюдженні або відтворенні твору без дозволу автора. 2》 У цивільному праві – незаконне використання чужого патента при виготовленні та продажу товарів, з метою конкуренції та введення в оману споживача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. контрафакція — КОНТРАФА́КЦІЯ, ії, ж. 1. юр. Протизаконне розповсюдження або відтворення твору без дозволу автора. Термін “контрафакція” виник разом із зародженням та становленням національних систем захисту прав інтелектуальної власності... Словник української мови у 20 томах
  6. контрафакція — (англ. іпfringement) використання фірмами чужих товарних знаків виробів, які вже зарекомендували себе. Підприємство, чиї інтереси порушені контрафакцією, може вжити заходів для захисту прав за належний йому товарний знак згідно із законодавством. Економічний словник
  7. контрафакція — контрафа́кція (від контра... і лат. facio – роблю) самовільне відтворення або розповсюдження твору без дозволу автора. К., як і плагіат, є порушенням авторського права. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. контрафакція — КОНТРАФА́КЦІЯ, і, ж. Одне з основних порушень авторського права, що полягає в протизаконному розповсюдженні або відтворенні твору без дозволу автора. Словник української мови в 11 томах
  9. контрафакція — рос. контрафакция (від контра... і латин. facio — роблю, підробка) — 1. Самовільне відтворення або розповсюдження певних предметів з авторськими індивідуальними, оригінальними ознаками або інтелектуальної власності без згоди автора. Eкономічна енциклопедія