конформізм

рос. конформизм

(латин. conformis — подібний) — 1. Пристосовництво, пасивне сприйняття існуючого порядку речей, пануючих думок, що межує з догідництвом, схилянням перед авторитетами. 2. Вчення англіканської церкви.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конформізм — КОНФОРМІ́ЗМ, у, ч. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. Словник української мови у 20 томах
  2. конформізм — конформі́зм (від лат. conformis – подібний, відповідний) 1. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. 2. Вчення англіканської церкви. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. конформізм — -у, ч. 1》 Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами; прагнення до згладжування протиріч; пристосовництво, угодовство. 2》 Вчення англіканської церкви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конформізм — ПРИСТОСО́ВНИЦТВО (поведінка, погляди пристосованця), КОНФОРМІ́ЗМ, МІМІКРІ́Я книжн. Пристосовництво — один із способів протидіяти часові. На жаль, здається, дуже поширений серед деяких категорій людей (П. Загребельний); У проблемі конформізму.. Словник синонімів української мови
  5. конформізм — (від лат. conformis — подібний, відповідний) пристосуванство, пасивне прийняття існуючого порядку, панівних думок, відсутність твердої власної позиції Словник іншомовних соціокультурних термінів
  6. конформізм — (англ. сonformism) cоціально-психологічний феномен, що виражається в готовності людини згоджуватися з думкою колективу, пристосовуватися до суспільної думки, уникати виявлення своєї незгоди та суперечок, пасивно приймати існуючий порядок речей. Економічний словник
  7. конформізм — Некритичне сприйняття існуючих норм, цінностей, думок, звичаїв, відсутність власної стійкої позиції, готовність поступитися власними поглядами. англ. conformism; нім. Konformismus m=; угор. konformizmus; рос. конформизм. Словник із соціальної роботи
  8. конформізм — Пристосованство, покора, піддача, нахил, схил Словник чужослів Павло Штепа
  9. конформізм — КОНФОРМІЗМ (від лат. conformis — подібний, відповідний) — термін, що позначає соціально-психологічну та моральну орієнтацію особи, для якої характерні пасивне пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, оцінках, смаках... Філософський енциклопедичний словник
  10. конформізм — КОНФОРМІ́ЗМ, у, ч. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. Словник української мови в 11 томах
  11. конформізм — конформі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  12. конформізм — Стан чіткого підпорядкування нормам, взірцям, поглядам, пануючим у певній групі, свідоме утримання від виходу за ці межі. Універсальний словник-енциклопедія