кооперація кредитна

рос. кооперация кредитная (кредитные союзы)

об'єднання громадян, дрібних товаровиробників з метою взаємної допомоги грішми у вигляді позик та інших форм кредиту. В Україні перші кредитні спілки виникли в 1869 р. на Полтавщині. Пізніше кошти кредитних кооперативних об'єднань складались із внесків, паїв, вкладів, різних позик, прибутків від операцій (процентів за позику тощо), а також державних кредитів. У 1923 р. в Україні було створено Укрсільбанк і губернські сільбанки та організовано кредитні спілки з метою підтримки сільського господарства і с.-г. промисловості. Низовою ланкою були товариства с.-г. кредиту та універсальні кооперативні товариства, які виконували різні функції, у т, ч. й кредитні. За своєю постачально-збутовою та виробничою діяльністю вони входили до складу с.-г. кооперації. Основним джерелом кредитування селянських господарств через кредитну кооперацію були державні кредити, бо пайові внески селян були невеликі. Кредит особливо допомагав незаможним і середняцьким господарствам. Колективні господарства мали пільги щодо одержання кредитів. За даними обстежень, проведених Укрсільбанком, одноосібні і колективні господарства витрачали більшу частину кредитів на придбання засобів с.-г. виробництва. У 1931 р. у зв'язку із здійсненням суцільної колективізації К.к. перестала існувати.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me