корупція

рос. коррупция

1. Окремі злочинні угруповання, об'єднані за спільними економічними чи політичними інтересами. 2. Угруповання людей, що здійснюють протиправні дії задля власної вигоди. Це — підкуп, продажність посадових осіб, державних, громадських і політичних діячів.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корупція — кору́пція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корупція — Діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. англ. corruption; нім. Korruption f=; угор. korrupció; рос. коррупция. Словник із соціальної роботи
  3. корупція — Продажність, хабарництво, нечесність, деморалізація. Словник синонімів Караванського
  4. корупція — [коурупц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. корупція — -ї, ж. Використання посадовою особою свого службового становища з метою особистого збагачення. || Підкупність, продажність урядовців і громадських діячів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. корупція — Хабарництво, див. скоруптований Словник чужослів Павло Штепа
  7. корупція — КОРУ́ПЦІЯ, ї, ж. Використання посадовими особами свого службового становища для власної вигоди; підкупність, продажність урядовців і політиків. Чи в XVI столітті діяв закон Івана Васильовича про боротьбу з тодішньою організованою злочинністю й корупцією?... Словник української мови у 20 томах
  8. корупція — Продажність, зараження Словник застарілих та маловживаних слів
  9. корупція — (англ. соrruption) підкуп посадових осіб, державних та політичних діячів. Економічний словник
  10. корупція — кору́пція (від лат. corruptio – підкуп) поширена в капіталістичних країнах підкупність і продажність серед державних, політичних і громадських діячів, а також урядовців і службовців державного апарату. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. корупція — Кору́пція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. корупція — КОРУ́ПЦІЯ, ї, ж. У капіталістичних країнах — підкупність, продажність урядовців і громадських діячів. Джерело сили Тафта — в Уолл-Стріті, в його грошах, в його складній і страшній машині підкупу, підступу, провокацій та корупції (Смолич, VI, 1959, 367). Словник української мови в 11 томах