корупція
КОРУ́ПЦІЯ, ї, ж.
Використання посадовими особами свого службового становища для власної вигоди; підкупність, продажність урядовців і політиків.
Чи в XVI столітті діяв закон Івана Васильовича про боротьбу з тодішньою організованою злочинністю й корупцією? (Є. Гуцало);
Рим був нездоланною цитаделлю, яка, проте, давно вже виявилась підточена тотальною корупцією й давно перестала створювати матеріальні й духовні вартості (І. Білик);
В умовах трансформації суспільства та переходу на ринкові відносини існує небезпека зростання корупції в ешелонах влади (з наук. літ.);
Там, де є дефіцит, там відбуваються зловживання. Якщо був дефіцит м'яса, то процвітала корупція у м'ясних відділах. Якщо є дефіцит грошей у банку, то – підвищений попит на гроші і хабарі (з газ.);
// Розкладання економічної і політичної систем у державі, що виражається в продажності посадових осіб і громадських діячів.
Особливо зміцніла ця традиція останнім часом, коли бюрократична корупція і відвертий криміналітет досягли свого апогею (з газ.).
Значення в інших словниках
- корупція — кору́пція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- корупція — Діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. англ. corruption; нім. Korruption f=; угор. korrupció; рос. коррупция. Словник із соціальної роботи
- корупція — Продажність, хабарництво, нечесність, деморалізація. Словник синонімів Караванського
- корупція — [коурупц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- корупція — -ї, ж. Використання посадовою особою свого службового становища з метою особистого збагачення. || Підкупність, продажність урядовців і громадських діячів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корупція — Хабарництво, див. скоруптований Словник чужослів Павло Штепа
- корупція — Продажність, зараження Словник застарілих та маловживаних слів
- корупція — (англ. соrruption) підкуп посадових осіб, державних та політичних діячів. Економічний словник
- корупція — кору́пція (від лат. corruptio – підкуп) поширена в капіталістичних країнах підкупність і продажність серед державних, політичних і громадських діячів, а також урядовців і службовців державного апарату. Словник іншомовних слів Мельничука
- корупція — Кору́пція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- корупція — КОРУ́ПЦІЯ, ї, ж. У капіталістичних країнах — підкупність, продажність урядовців і громадських діячів. Джерело сили Тафта — в Уолл-Стріті, в його грошах, в його складній і страшній машині підкупу, підступу, провокацій та корупції (Смолич, VI, 1959, 367). Словник української мови в 11 томах
- корупція — рос. коррупция 1. Окремі злочинні угруповання, об'єднані за спільними економічними чи політичними інтересами. 2. Угруповання людей, що здійснюють протиправні дії задля власної вигоди. Це — підкуп, продажність посадових осіб, державних, громадських і політичних діячів. Eкономічна енциклопедія